Найбільш масштабна, деталізована, масова багатокористувацька гонкова пісочниця за увесь час. Що може бути краще для любителів палити гуму та розбивати поліцейські тачки? Саме так Ubisoft разом з Ivory Tower позиціонували нам The Crew. Впоралися вони чи ні? Провівши чимало часу ганяючи штатами, спробую вичерпно відповісти на це питання.

NEED FOR CREW АБО FAST AND CREWIOUS

Почну з найгіршого. Сюжетна кампанія The Crew — це такий собі симбіоз сюжету Fast and Furious та NFS Most Wanted 2005-го року від EA Black Box. Фільм Коена та перший Most Wanted свого часу підняли планку у кінематографічному та ігровому відображенні гонкового світу, а The Crew, паразитуючи на їх ідеях, з тріском провалюється.

Втративши брата, що перебував на найвпливовішому місці в ієрархії банди гонщиків під назвою «5-10», головний герой під прикриттям ФБР пускається берега, щоб дійти до очільників кримінального угрупування і помститися вбивці. Несправедливо відсидівши 5 років у в’язниці, наш герой крок за кроком втирається в довіру організації і піднімається по щаблях гонкового світу до вершини. Щось це таки нагадує, правда?

На перший погляд, така формула здається безпрограшною, але її реалізація б’є рекорди тупості, діалоги настільки нелогічні, що в корені вбивають розуміння мотивації персонажів. Абсурд досягає таких вершин, що пробивши одного разу собі чоло, від завданого болю, ви не зможете продовжити ігрову сесію. Як приклад можна вказати один з діалогів:

— Ти повинен доставити мені автівку!
— Нема проблем. Вже виїжджаю.
— Це не прохання. Ти не маєш вибору.

Де логіка? Напевне валяється під шинквасом разом зі сценаристом.

Проте, слід відзначити, що нечисленні катсцени, якими і розкривають сюжет, виконані і справді класно. Хороша постановка, детальне відтворення світу, анімація персонажів теж не викликає нарікань, але як тільки вони починають розмову — щось нижче спини починає палати. Таке враження, що сюжетна складова — просто маркетинґовий хід, аби було, що розповісти і показати в передрелізних роликах. Але ця „історія“ займає цілих 20 годин! Бажаю всім міцних нервів.

МАСШТАБ ГІДНИЙ ПОВАГИ

Перейдімо до того, в чому The Crew дає фору всім аркадним гонкам з часів все того ж Need For Speed: Most Wanted — до відкритого світу і його масштабів. У грі повністю відтворено Сполучені Штати Америки (звісно, дещо масштабовано), які розділено на 5 регіонів: східне та західне узбережжя, середній захід, гірський регіон і південні штати. Серед них виділено найбільші та найцікавіші міста, такі як Нью-Йорк, Майамі, Лос-Анджелес та Лас-Веґас. І що справді круто, всі ці регіони — просто безшовна пісочниця. Від Нью-Йорка до Лос-Анджелеса можна проїхати без жодного завантаження! Така поїздка займе понад 40 хвилин, але це чи не єдине, що вабить в The Crew. Можна забути про сюжетку, про всі побічні фактори і просто насолоджуватися поїздкою нічним Лас-Веґасом, пляжами Маямі чи горами.

ГРАФОН ЗАВЕЗЛИ

У плані графічної складової грі можна дорікнути хіба що абсолютно прохідними текстурками населення міст та їх фауни. Декоративність місцевого люду та тварин в лісовій місцевості не претендує на правдоподібність. Проте непоодинокі випадки, коли проїжджаючи гірську трасу, на проїжджу частину вибігає ведмідь, оминаючи якого ви неодмінно вгаратаєтеся в якесь дерево, не знаючи про те, що його можна проїхати наскрізь без будь-яких втрат.

А от відтворення більшості локацій, міст та історичних пам’яток просто таки феноменальне. Вмикаючи ігрове радіо на улюблену хвилю, поїздки від засніжених гірських штатів до індустріальних районів, попутньо перетинаючи сонячні пустки, викликають зачарування.

До того ж гра доладно оптимізована. Не дарма реліз переносили, не помічено просідань FPS чи злісних, непрохідних баґів. Гра йде доволі плавно, автівка відгукується на керування миттєво. Словом, візуалізація The Crew йде їй тільки в плюс.

МЕХАНІКА ПІСОЧНИЦІ

Як вже давно повелося, в кожній грі Ubisoft присутні сотні побічок та обов’язково — так, ви вгадали — вежі. 8D Місцевий аналог веж — супутникові антени, при знаходженні яких на частині мапи відкриваються всі побічні заїзди та секретні місцини. Хоча тут це не так нав’язливо, як в Assassins Creed чи Far Cry, антени вам знайти доведеться, адже по закінченні сюжету гра тільки починається і знати всі точки на мапі таки прийдеться.

Гравців гонкових ігор не в останню чергу цікавить кількість машин та можливість їх кастомізації. Щодо першого тут нарікань нема. У грі представлені всі основні бренди, до того ж кожен з автомобілів має декілька інкарнацій, адже гонки відбуватимуться не тільки на дорогах, а й на пляжах, полях, пустелях, а деколи і в лісах, тому ваш автомобіль потрібно модифікувати і не один раз. Обравши на старті один з запропонованих автомобілів, ви змінюватимете його до самісінького закінчення кампанії. Відкриваючи новий регіон, для вас відкривається новий гараж і майстерня тюнинґу, де відразу ж дається новий базовий набір модифікацій. Тобто розпочавши на базовій моделі, ви змінюєте її спочатку до стріткара, потім до позашляховика, а потім і до гонкового ўберлітака.

Візуальна кастомізація The Crew не досягає висот серії NFS Underground, але має свої плюси. Дуже класно реалізовано відображення заміни тієї чи іншої деталі вашого авто. Машина просто таки розщеплюється на атоми і збирається знову. Є три категорії кастомізації: зміна кольорової гами (зовнішня палітра, колір салону та наліпки), тюнинґ двигуна та зовніші аеродинамічні зміни (бампери, спойлери, диски тощо)

Окрім базових змін, ви отримуватимите по одній деталі за проходження змагань на вміння, якими всіяна практично вся ігрова мапа. Тут доведеться демонструвати найвищу швидкість, втікати від імітованої погоні, збирати спецпредмети чи залишатися на запропонованій лінії їзди. За кожен такий квест, ви отримуєте одну додаткову деталь, яка піднімає ваш рівень загалом та рівень машини зокрема.

Кожна гонка потребує певного рівня машини, відповідно, якщо ваш рівень менший, виграти буде вкрай важко, а якщо ж більший — то рівень складності відповідно зменшується. Такий підхід працює, але незрозуміло, чому якийсь міфічний рівень впливає на швидкість та керованість автомобіля.

Таким чином гра спонукає проходити ці міні-квести, щоб підвищити рівень кожного класу свого авто та профілю загалом. Адже, до прикладу, якщо рівень вашого профілю нижчий ніж потребує сюжетна гонка — ви просто не зможете взяти в ній участь.

ВАТАГА 50-РІВНЯ

Тепер про солодке. The Crew не дарма вимагає постійного перебування онлайн. Проходження сюжетних гонок видається не таким вже і примусовим, якщо грати в товаристві друзів чи випадкових онлайн-поплічників. На початку кожної гонки вам дається вибір — проїхати її одному чи з напарниками. У другому випадку вас очікує змагання, яке приносить чимало задоволення, адже по-перше воно збільшує ваші шанси на перемогу, а по-друге привносить елемент кооперації у ваші дії.

Після проходження сюжетної кампанії, яка дозволить вам досягти 50-го, максимального рівня водія, ви отримуєте пісочницю для PvP баталій. Кожен регіон має своє онлайн-лобі, де ви разом з друзями можете змагатися 4х4 з іншими ватагами, заробляючи гроші, відкриваючи більші можливості тюнинґу та доступ до нових автомобілів. Така забава може звабити вас на перебування в грі ще не один десяток годин, а подальші оновлення гри, які привноситимуть нові завдання для вашої „сrew“, змушуватимуть повертатися до гри не один раз. Тобто ММО-складова розробникам таки вдалася, якщо не брати до уваги вже традиційні падіння серверів під виглядом „запланованої профілактики“ та проблем з пінґом, якщо ваш онлайн-напарник обслуговується далеким від вас сервером.

ПЕДАЛЬ ГАЗУ ДО УПОРУ

The Crew — чудова гонкова пісочниця, яка не має аналогів за масштабністю. Якщо відкинути заштамповану та відверто провалену сюжетну кампанію, ми отримуємо десятки годин задоволення, змагаючись з друзями на чудово відтворених локаціях Сполучених Штатів та чудовий особистий досвід. Гра гарантує незабутні враження, ганяючи пляжами Маямі, нічними вулицями Лас-Веґаса, та сонячним Лос-Анджелесом в режимі вигляду з кабіни. Так само, як і гарантує періодичні падіння серверів і проблеми з конектом.